Закон про холдингові компанії – рух у правильному напрямку?

13 жовтня 2022 року набуло чинності нове законодавство, що вносить зміни до Кодексу торговельних товариств (Kodeks spółek handlowych). Чи відповів законодавець на потреби та очікування підприємців?

Ідея поправки до Закону про торговельні товариства полягає в тому, щоб врегулювати відносини між компаніями, що входять до складу холдингів, надавши їм нормативне підґрунтя в статутному ранзі. Важливо зазначити, що нові положення запроваджують юридичне визначення групи компаній, що ставить застосування положень про єдине управління материнською компанією в залежність від рішення зацікавлених осіб щодо участі в такій групі. Компанії, що входять до групи, керуватимуться на благо компанії інтересами всієї групи, що вплине на обсяг обов’язків і відповідальності, зокрема осіб, які виступають як члени виконавчих органів.

Як зазначив автор поправки, професор Анджей Шуманьський, завідувач кафедри приватного комерційного права Ягеллонського університету, нові положення значною мірою сприятимуть зниженню правових ризиків, пов’язаних із функціонуванням комерційних організацій за участю кількох юридичних осіб.

Чи справді поправка сприятиме зниженню правового ризику при функціонуванні холдингових груп?

Ключові з системного погляду зміни, що набрали чинності в першій половині жовтня 2022 року, насамперед, полягають у тому, щоб дати підприємцям інструмент для формалізації режиму видачі розпоряджень материнською компанією та їх виконання дочірньою. Згідно зі статтею 212 § 1 КТТ (Кодексу торговельних товариств) центральним поняттям стає інтерес групи компаній, від наявності якого залежатиме можливість материнської компанії дати обов’язкову вказівку дочірній компанії. Для того щоб таке розпорядження мало чинність, воно має бути видане в письмовій або електронній формі під загрозою недійсності та містити: необхідну лінію поведінки, інтерес групи, що виправдовує його виконання, опис очікуваних збитків або вигоди для дочірньої компанії, а також передбачуваний спосіб і строки відшкодування збитків дочірньої компанії, якщо такі є.

Етапу виконання самого наказу передуватиме рішення ради директорів дочірньої компанії, яке повинно принаймні містити елементи, необхідні для обов’язкового розпорядження материнської компанії. Поправка встановлює межу допустимості згоди на виконання дочірньою компанією розпорядження у формі банкрутства або загрози банкрутства цієї компанії.  Нове положення статті 215 КТТ виключає цивільно-правову відповідальність осіб, які виконують виконавчі функції в дочірній компанії, за шкоду, заподіяну внаслідок виконання обов’язкового розпорядження, виданого материнською компанією, а натомість законодавець запроваджує відповідальність материнської компанії перед дочірньою компанією, її партнерами чи акціонерами та її кредиторами.

Вищезазначені зміни, внесені законодавцем, є лише деякими з важливих елементів, передбачених поправкою. Як зазвичай буває в таких випадках, остаточної оцінки закону про холдингові компанії доведеться певний час почекати. Новий закон має почати “жити” і проявити себе в корпоративній та судовій практиці, перш ніж можна буде виносити судження. Однак, з огляду на добровільний характер застосування законодавства про групові компанії, який залежить від рішень зацікавлених сторін, пропозицію законодавця слід вважати цікавою.

У пошуку додаткових переваг для конкретних компаній і холдингів у нових правилах наші експерти раді допомогти учасникам ринку.